Кодифікація БпАК-перехоплювачів: що випробовувати і як оформити результати?

Заводські випробування - обов’язковий етап процесу кодифікації будь-якого БпЛА чи БпАКу. Їх має провести розробник виробу. Після випробувань - подати на розгляд комісії пакет документів, до якого входять Програма і методики випробувань, Протоколи випробувань та Акт випробувань.
Заводські випробування проводять для підтвердження заявлених характеристик. Перелік характеристик, які потрібно підтвердити, залежить від призначення, конструкції та функціональних можливостей виробу. Обсяг випробувань для різних зразків може відрізнятися.
Кількість характеристик для випробування визначається Програмою і методиками випробувань. Чим більше характеристик заявляє виробник, тим більшим буде обсяг випробувань і кількість підтверджувальних документів.
Кожен вид випробувань оформлюється окремим протоколом. Зокрема, можуть складатися протоколи перевірки масогабаритних характеристик, льотних характеристик, дальності та тривалості польоту, стійкості до механічних навантажень, надійності роботи бортових систем, каналів управління. Кожен протокол підтверджує конкретну характеристику або групу характеристик.
Окрему увагу приділяють перевірці спеціальних властивостей виробу. Якщо виробник заявляє стійкість БпЛА-перехоплювача до впливу засобів радіоелектронної боротьби, така характеристика повинна бути підтверджена відповідним протоколом випробувань на РЕБ-стійкість. Без документального підтвердження така властивість не вважається доведеною.
У деяких випадках проводяться випробування на електромагнітну сумісність. Результат оформлюється окремим протоколом. Випробування на ЕМС підтверджують, що електронні системи виробу працюють коректно, не створюють взаємних перешкод та забезпечують безпечне функціонування виробу під час застосування. Якщо у складі БпЛА використовується вже кодифікована плата ініціації, виробник має подати протокол, що підтверджує її електромагнітну сумісність із безпілотним літальним апаратом.
Після завершення перевірок результати протоколів узагальнюються в Акті випробувань. Саме Акт містить підсумковий висновок щодо відповідності виробу заявленим характеристикам.
Не існує універсального переліку випробувань, які має провести виробник. Оцінювання виробу і його подальша кодифікація проводяться на підставі сукупності протоколів, кожен з яких підтверджує окрему характеристику або властивість виробу.